«Коли в сусідньому районі розгорнулися бойові дії, я кілька діб не спала»

Орендована квартира в Одесі для мене стала не тільки новим будинком, а й місцем роботи. Віднедавна я ремонтую одяг, шию аксесуари зі шкіри й хутра. Щоб опанувати швейну майстерність, пройшла навчання й захистила бізнес-проєкт.

За освітою я — психолог і гештальт-терапевт. У рідному Донецьку в мене з подругою був власний бізнес – приватні прийоми клієнтів. У лютому 2014 року я відкрила невеликий психологічний центр, розрахований на індивідуальну та групову терапію. Практично всі свої кошти я вклала в новий офіс, де мала намір продовжувати психотерапевтичні практики.

Із початком військових дій у мене все менше ставало клієнтів – багато хто виїхав на мирні території, але я продовжувала працювати. Коли в сусідньому районі розгорнулися неабиякі бойові дії, і я кілька діб не спала, тоді я купила квиток і поїхала до Одеси.

Тут у мене були знайомі та друзі. Тому я вирішила поїхати до подруги. Це було літо, і я просто розраховувала перечекати кілька тижнів – відпочити на морі. Була думка: все налагодиться, і я повернуся. Ось тільки один тиждень перетворився на два, потім на три й місяць, і ось я в Одесі вже півтора року.

Я сумую за можливістю будь-якої миті поїхати в гості на вихідні до мами. Там залишилися улюблені вулиці й місця. Того життя, яким я жила в Донецьку, більше немає. Роботи теж немає. Поки буду жити в Одесі. Тут у мене вже є коло спілкування – люди, за якими я буду сумувати, якщо поїду. А ще тут є море...