56-річну Тетяну закатували російські військові в Бучі. Жінку вбили разом із чоловіком Володимиром, сином Андрієм та свояком Олегом в другій половині березня 2022 року. Після звільнення українськими військами Бучі їхні обгорілі тіла знайшли на перехресті вулиць Івана Франка та.
Тетяна родом з села Халча Обухівського району. Після закінчення Ржищівського педагогічного училища її скерували на роботу в школу-інтернат у Бучі. Там вона познайомилась із Володимиром, вийшла заміж і з того часу жила і вчителювала у цьому місті. Згодом у подружжя народився син Андрій.
Вікторія працювала з Тетяною у Бучанській гімназії №2. Вона пригадує: «Це був 2007 рік. Я викладала хімію, а Тетяна працювала вчителькою молодших класів. Тетяна була українкою не за розкладом: берегиня родинного вогнища, домашня, сімейна, тиха, спокійна. ЇЇ дуже любили діти і ця любов була взаємною. Коли я заходила в клас до Тетяни, там пахнуло домом».
Колега Тетяни також розповіла, що вона її підтримувала і допомагала як наставниця, була світлою людиною, доброю вчителькою і завжди говорила лише українською мовою.
«Коли не стало нашої мами у 2010 році, ми вже були дорослі, але у нас не було такого дня, щоб не зідзвонилися. Коли вона приїжджала до мене в гості, я відразу відчувала себе молодшою сестричкою. Таня приїхала, а значить можна відпочити. Вона мила посуд, готувала їсти. Це була моя опора, найближча людина, з якою говорили щодня. Ми знали, хто що готує на сніданок, обід, вечерю, а тепер – все…», – сказала сестра Тетяни Олена.
Олена також розповіла, що, крім роботи, Тетяна любила пекти, садила город та вирощувала квіти біля будинку. Сусіди, пригадуючи родину, кажуть, що це були дуже порядні і гарні люди. Після трагедії їм страшно ходити повз їхній будинок, який осунувся та заріс чагарниками.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
.png "Імена")
