Через обстріли армії Росії в Україні постраждало понад 3200 закладів освіти, майже 300 з них були зруйновані повністю. Це дані Міністерства освіти та науки України на лютий 2023 року.
Частина пошкоджених закладів – на Дніпропетровщині. Там з початку повномасштабної війни правозахисники нарахували понад 120 випадків руйнувань освітянської інфраструктури. Повністю знищено п’ять шкіл, частково – більш як 60. І мова йде не просто про кількість потрощених будівель. Йдеться про вкрадені в дітей роки нормального навчання, скорочення педколективів, зниження якості освіти, болісні особисті історії людей. Матеріал Радіо Свобода.
Ольга Вовк – керівниця ліцею №1 в Апостоловому, що на Криворіжжі. З березня 2022 року цей район потерпав від обстрілів – поки окупантів не відтіснили далі.
У ніч на 22 липня на заклад, де Ольга пропрацювала 27 років, впало три ракети С-300. Ліцей, у який було вкладено стільки сил і коштів, зруйнований, розповідає директорка.
Ольга Вовк на руїнах свого ліцею
Коли це сталося, вона якраз була на лікуванні. Серед ночі розбудив телефонний дзвінок.
«Зателефонували колеги. Вони сиділи в укриттях, поки не скінчилася комендантська година. А тоді завгосп, завуч і секретар приїхали на місце, але зрозуміли, що підійти близько не можна. Службами було огороджено, була невелика пожежа. Зреагували швидко люди, які живуть в сусідніх будинках. Люди не постраждали. Тільки в будинках довкола повилітали дерев’яні вікна», – каже Ольга Вовк.
За півтора року до цього в закладі тільки зробили капітальний ремонт, витративши на це 70 мільйонів гривень. Школа була такою, що заздрили навіть у столиці, з гіркотою згадує вона.
«Ми збиралися жити й працювати. У нас були створені всі умови для дітей з інвалідністю будь-якої нозології – і по зору, і ті, хто на візках. Був підйомник. І діти, і батьки з інвалідністю могли підійматися. В кожному кабінеті було мультимедійне обладнання. Не в кожній столичній школі була така «начинка»! В їдальні було надсучасне обладнання, вдосконалювали харчування – працювали декілька місяців за рецептами Євгена Клопотенка. На жаль, їдальня, спортзал, бібліотека, актова зала знищені», – каже жінка.
Ліцей у місті Апостоловому Криворізького району Дніпропетровщини до масштабної війни
За висновками експертів, говорить директорка, будівля ліцею відновленню не підлягає. Навіть заходити на територію, каже вона, – небезпечно. Але найсумніше, що разом з корпусом батьки та учні втратили надію на повернення до навчання у звичному режимі.
До війни в школі було близько 700 учнів, зараз – 640. Близько сотні – за кордоном. Вчаться паралельно – у місцевих школах очно, в рідній – дистанційно.
«Ми йдемо їм назустріч – і у вихідні вчителі з ними зв’язуються, і вечорами, вони виконують завдання, консультуємо, надсилаємо відео. Півтора десятка дітей забрали документи й навчаються в інших школах», – розповіла керівниця ліцею.
Але більшість учнів все ж – зараз живуть у самому Апостоловому. Якби безпекова ситуація дозволяла і було приміщення, могли б згодом відновити очне навчання. За ліцеєм сумують і учні, і вчителі. Дистанційно і навчати, і навчатися важко, каже Ольга Вовк.
«Російська Федерація зруйнувала моє життя, життя мого колективу, зробила неможливими нормальні умови навчання для наших учнів. «Дистанційка» – це не той формат, у якому б мали здобувати освіту наші діти. Під час пандемії у нас хоча б було по два місяці очного навчання, ми інтенсивно працювали, бо знали, що може бути карантин. Намагалися хоча б складні теми пояснити дітям, а тоді вже – закріплювали в онлайн-режимі. Але постійно в онлайн режимі – це лише на сильного учня. Плюс вчителям підготувати дистанційний урок набагато важче, ніж очний. Треба зразу два-три варіанти продумувати: якщо вимкнуть світло, якщо оголосять тривогу, якщо буде слабкий інтернет... А перевіряти роботи через монітор чи екран телефона – у нас уже суглоби на пальцях «лягли». І я не перебільшую. А діти… Навіть учні, які з роду не любили ходити на уроки, кажуть: «Хочу в школу!» – розповіла Ольга Вовк.
Ліцей в Апостоловому після атаки російськими ракетами
Щоб відродити ліцей, зруйновану будівлю доведеться повністю демонтувати й збудувати нову – за тим же проєктом, але з укриттям, за сучасними вимогами, говорить директорка. Ціна питання – не менш як сто мільйонів гривень.
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.