Я залишилась без роботи і будинку після початку війни. У селі обстріли почались з першого дня війни. Мого брата поранило. Ми з сестрою ледь вивезли його до лікарні. Я залишалась вдома сама. Мені було дуже страшно. Ніколи не думала, що таке може зі мною трапитись. 

Я виїхала до рідних у Полтавську область. Дорога була нормальна. Спочатку доїхала до Дніпра, а потім поїхала до сестри. 

У всіх моїх рідних зруйновані будинки. Всі поневіряємося світом, більше нічого нам не залишається. Майбутнього ніякого я не бачу.