Я проживаю з двома дітьми. Одному синові 15 років, іншому 8 років. Мої сестри і мама виїхали в Росію, я тут одна. Ми з ними давно не бачилися, з початку війни.

Дуже добре пам'ятаю перший день війни. Молодшій дитині було півроку, і ми йшли через ринок, а над нами пролетів літак. Ми встигли стрибнути в маршрутку і виїхати додому. А вже через півгодини спішно довелося ховатися в підвалі.

Наш будинок постраждав, але ми не зверталися за допомогою. На деякий час поїхали в Росію, але повернулися додому в 2015 році. Теж страшно було.

Багато жителів з Попасної їдуть на заробітки. Тут нічого не відновлюється. Один раз ми отримували допомогу. Нам давали сертифікати, і ми брали продукти в магазині «Брусничка».

Хочеться, щоб була хороше мирне життя, робота, щоб у дітей все було добре.