Я на пенсії, жив у Мар’їнці. У нас там війна з 2014 року. Я її бачив дев’ять років. У нас з 2014 року не було газу, води, світла, і магазини були зачинені. Я вважаю, що це була гуманітарна катастрофа. Ми там півтора року не жили, а потім повернулися. А у 2022 році все почалося з ще більшою силою.

У жінки вже не вистачало терпіння, нервів через постійні обстріли. Ми сіли на машину і поїхали куди очі бачили. Розкидала війна родину - хто куди поїхав. 

Коли твій дім розбило - це шок, чи ні? Але немає ніякого виходу, тому тримаємо себе в руках.

Незалежна Україна – це наше майбутнє.