Після початку повномасштабної війни ми опинилися в окупації у селі Киселівка на Херсонщині. Через постійні обстріли близько місяця прожили у підвалі. Згодом повернулися до Херсона, але пережите назавжди змінило наше життя.

Початок війни ми зустріли у Херсоні. Над головою літали російські винищувачі, місто бомбили. Навколо постійно було відчуття небезпеки і нерозуміння того, що станеться наступної миті.

Пережите дуже сильно вплинуло на дитину. Вона замкнулася в собі і почала малювати картини війни. Через малюнки дитина передавала те, що бачила навколо і що їй довелося пережити.

Особливо страшними стали дні, коли російські війська зайшли в село, куди ми приїхали. Місце, в якому ми сподівалися знайти хоча б тимчасову безпеку, також опинилося в окупації.

Зараз ми намагаємося якомога менше повертатися до цих спогадів. Пережите було настільки важким, що згадувати про той період досі боляче.

Під час окупації виникли проблеми і з необхідними медикаментами. Я постійно приймаю тироксин, але в аптеках його не стало. В умовах окупації навіть доступ до життєво необхідних ліків перетворився на серйозну проблему.