Я була в Харкові, коли почалась війна. Два тижні прожила під обстрілами. Сподівалась, що все закінчиться. Було дуже страшно: снаряди прилітали в будинки, у місті помирали люди. У магазинах не було продуктів, в аптеках – ліків. Я годувала дитину тим, що було вдома. Коли ракети прилетіли поряд, ми виїхали. Довелось заплатити багато грошей. Декілька місяців прожили у рідних в Кіровоградській області. Я хотіла виїхати за кордон, але не знала, яка там медицина. Моя донька часто хворіє через стрес. Також не знала, де я буду працювати, хто сидітиме з моєю донькою? Я б дуже хотіла, щоб настав мир, а в Харкові була тиша.