Моя донька Єва - творча та цілеспрямована дівчинка. Вона дуже гарно малює, і це захоплення допомагає їй виражати себе. Проте своє майбутнє вона бачить у технологіях: Єва мріє старанно навчатися, щоб у майбутньому стати кваліфікованим IT-спеціалістом.

Війна змусила нашу родину пройти через багато випробувань, які почалися в той самий фатальний день - 24 лютого 2022 року. З того часу ми змінили декілька областей проживання. Це були складні пошуки: ми ніяк не могли знайти роботу та житло з більш-менш реальною ціною на оренду. Зрештою, влітку 2024 року ми зупинилися в Одесі. Зараз я працюю, чоловік та донька навчаються.

Нам дуже важко морально, адже тут у нас немає ні родичів, ні друзів, на підтримку яких можна було б розраховувати. Ми живемо надією на деокупацію нашого рідного населеного пункту. Понад усе на світі нам просто хочеться повернутися додому.