Сім’я Євгенії Ігорівни виїхала з дому на початку березня. По дорозі шокували розстріляні села, зруйновані та спалені будинки. Знайомі допомогли зупинитися в Ужгороді, але в маленькому місті знайти роботу дуже непросто. Героїня вважає, що величезне горе, яке переживає Україна всіх згуртувало. З країни нікуди виїжджати не планує й молиться, щоб швидше наступив мир та Україна відбудувалася.
.png "«Я досі не вірю, що живу у часи війни»")
.png "«Я сидів у підвалі, коли тривали бої»")
.png "Імена")
