З початку повномасштабної війни тато Софії пішов добровольцем захищати рідну землю. Ми з дочкою нікуди не виїжджали і перебували вдома, у Запоріжжі.

Спочатку дочка не зовсім зрозуміла, що відбувається, але зараз стресує щоразу, коли пролітають ракети. Особливо страшно було в день, коли ракета влучила в торговельний центр всього за 500 метрів від нашого будинку.

Після цього дочка стала більш нервовою, часто не може впоратися зі своїми емоціями. Ми всі чекаємо тата з Перемогою і дуже сподіваємося на мирне життя.