У перший день війни ми були у Єгипті, там і дізналися про велику війну. Я подумала, що чоловік вигадує, хильнувши зайвого (він у попередній день таки хильнув). Але ці новини виявилося правдою.
Наша турфірма переправила нас до Польщі. Там живе брат чоловіка. Ми пожили трохи у нього, але потім хазяйка квартири, яку орендує брат з жінкою і дитиною, сказала, щоб ми перебиралися в інше місце.
Потім чоловік повернувся до України, а мене з дітьми безкоштовно поселили на другому поверсі СТО. Діти пішли до польської школи, їх там безкоштовно годували. Нарешті ми вирішили повернутися до України, бо хотілося додому.
Ми навідали рідну хату, але у нас в селищі переміщується воєнна техніка, квартирують солдати. Щоб не турбувати дітей цим, я перебралася з ними у Запоріжжя. Тут і живемо.
Раніше я вважала, що моє життя сумне і нецікаве, а зараз хотіла б повернути те життя.
