Тетяна Бойко активно долучилася до волонтерської діяльності із перших днів війни. Допомагала переселенцям, які прибували до її села. Разом з іншими жителями вона сортувала одяг і продукти для тих, хто втратив усе. "Це полегшувало життя людям, які приїжджали без нічого", — розповідає вона.

Як викладач біології, Тетяна часто працює із дітьми, завжди використовує природні матеріали для творчості. Це допомагає їм долати стреси під час війни. Тетяна має формулу розвитку. Упевнена, що потрібен тісний зв'язок між поколіннями, у який потрібно вплести освіту та сучасну науку. Тоді Україна може стати прикладом для інших: "Я хочу, щоб про мою країну говорили, як про Сингапур, місто-сад, і вірю, що кожен з нас може зробити свій внесок у краще майбутнє”.