Інна Мошківська мешкає в селі Рогачі Ружинського району. Вранці 24 лютого 2022 сестра з Житомира повідомила про ракетні обстріли. Саме цей дзвінок став початком нової реальності для Інни, яка, як і багато інших, не була готова до такого розвитку подій.

З перших днів війни Інна почала активно допомагати. Вона збирала матраци, одяг, ложки — все, що могло знадобитися людям, які тікали від війни. "Я просто  подумала, що можу зібрати ложки, може, комусь це потрібно", — згадує вона. На  цьому не зупинилася: разом з односельцями почали плести сітки для військових. Працювали до крові на пальцях.  

Волонтерська діяльність стала для Інни не лише способом допомогти, але й способом впоратися з емоціями. "Ми плели сітки, і це давало нам можливість легше переносити жахи війни", — говорить вона.

З кожним днем до Інни приходило все більше людей, готових допомагати. "Серед нас були жінки від 61 до 75 років, і ми працювали разом, підтримуючи одна одну", — додає волонтерка. Згадує, як важко було отримувати дзвінки від хлопців з фронту, які просили про допомогу. "Це дуже важко, коли ти знаєш, як вони ризикують своїм життям".