Єгор — надзвичайно багатогранна дитина. Він грає на гітарі, малює та захоплюється архітектурою, інженерією й електронікою. Спорт займає величезне місце в його житті: від баскетболу, футболу та залу до плавання, боксу й скелелазання. Хлопець мріє одного дня зіграти на гітарі для широкої аудиторії. Його надихають дружба, чесність та відвага, а засмучує найбільше невміння людей визнавати свої помилки.

Через війну наше життя зруйнувалося. Єгор втратив рідних, друзів, які роз’їхалися по світу, та улюбленого кота. Ми втратили дім, і досі невідомо, чи зможемо ми колись туди повернутися. Перший рік діти майже не виходили з будівлі — кожен день став справжнім викликом. Окрім втрат, хлопцю доводиться долати й інші труднощі, як-от неприйняття однолітками в новому футбольному колективі.

Найстрашніші моменти — це смерть близьких та втрата дому. Дуже страшно, коли в тебе на руках поранена рідна людина і ти не знаєш, чи доїдеш до лікарні, чи ні. Попри весь цей біль, Єгор тримається за свою велику мету: стати архітектором та відбудувати рідні українські міста. Він хоче перетворити свій досвід втрат на силу для відновлення майбутнього.