Вергун Катерина, 11-а клас, Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8

Вчитель, що надихнув на написання — Ус Ольга Василівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Мене звати Вергун Катерина, я народилася в селі Вознесенське, що на Черкащині.

Кожен мій крок — це історія наполегливості й сили, яка веде мене вперед до нових горизонтів. Історія моєї життєстійкості формується через численні випробування, які я переживаю в різні моменти життя. Щоразу, коли з'являються труднощі, я розумію, що саме здатність не здаватися є тією силою, яка допомагає рухатися вперед. Мій внутрішній стержень не дозволяє панікувати, кожна дрібниця дає важливий урок у житті. Коли я перебуваю на межі відчаю, відчуваю, як сили мене покидають, тоді я намагаюся знайти правильне рішення. Це могло бути маленьке досягнення, яке надихає мене на нові звершення. Особливо важливими були періоди, коли я не отримувала одразу результатів від своїх зусиль. У такі моменти я навчилася приймати невдачі, як частину процесу, адже кожен крок, навіть помилковий, наближає до мети.

Я зрозуміла, що суть життєстійкості полягає не в тому, щоб уникати проблем, а в тому, щоб уміти з ними працювати, адаптуватися і залишатися на шляху, навіть, коли він ускладнюється.

Життя навчило мене впевненості в тому, що немає таких ситуацій, з яких не можна знайти вихід. З часом я зрозуміла, що справжня життєстійкість — це вміння тримати баланс, залишаючись вірним своїм переконанням і при цьому бути відкритим до змін.

Справжній успіх у тому, щоб, незважаючи на всі труднощі, продовжувати рухатися вперед із надією та вірою в майбутнє.