Томило Софія

9 клас, Торговицький ліцей імені Є. Ф. Маланюка

Чому бути українкою – це моя суперсила?

Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.

В. Еллан

Ранок, сходить сонечко, по шторам гуляє легкий вітерець. Я вийшла на ґанок, дивлюсь на теє сонечко, яке ласкає моє личко теплом, на голубе небо, яке вабить мене в далечінь, дихаю повітрям, яке пахне вишнями і мені добре, я дома: в Україні. Україна — це те місце, де люди випромінюють мир і любов, дарують свій позитив, де цвітуть маки та соняшники, а також дозріває найсмачніша кукурудза на планеті. Україна — це те місце, де народжується душевна музика, а разом із нею — справжня українська душа. Я народилася в Україні, я- українка. Мої батьки, діди та бабусі українці.

Я вважаю належність до української нації великою честю. Наша країна — вільна демократична держава, що розташована у самому центрі Європи. І хоча вона й не належить до розвинених країн, я вважаю її найкращою у всьому світі.

24 лютого 2022 року росія підступно напала на Україну. Цей напад став найбільшим випробуванням для нашої країни за весь час її незалежності. Це виклик не тільки до існування незалежної України, а й існування української нації. Для українців боротьба проти російської навали – це боротьба за майбутнє самого українського народу. Вороги намагаються зламати український народ. Обстрілюючи нашу країну, орки залишають нас без світла та води, але ми маємо сподівання, віру та впевненість. Разом переживемо найскладніші випробування та покажемо всьому світу, що націю з сильним духом зламати не вдасться!

Українці є одним із найбільш свободолюбних, демократичних за своїм життєвим укладом, трудолюбних i миролюбних народів світу.

Духовність, Віра, дух Свободи та гостре відчуття потреби боротьби за Справедливість – фундаментальні камені нездоланності Українського народу. На початку війни , в час, коли Українська армія була не забезпечена в повному обсязі озброєнням, колишні студенти, інтелігенція та прості хлібороби, об’єднавшись у добробати, не маючи належного озброєння та амуніції, дали достойну відсіч, до зубів озброєній, вишколеній московській орді.

Українські захисники зупинили просування окупантів, звільнили низку населених пунктів та цілі області. Плани окупантів знищено вщент, тому що Збройні Сили України – це міцна броня, яка захищає нашу рідну землю. Кожен з нас наближає нашу спільну Перемогу : готує обіди, шукає амуніцію, допомагає, тим хто постраждав від війни, чинить інформаційний спротив.

Війна назавжди змінила наше життя. Зараз уся Україна працює на Перемогу, для досягнення якої потрібні також і знання. Навчання – це успішне майбутнє нашої держави, а знання – це шлях до успіху і зброя для Перемоги.

Мені дуже подобається наша рідна українська мова. Вона надзвичайно співуча й мелодійна, мені подобається її вивчати, читати українською мовою твори, вірші. Жодна мова світу за красою та милозвучністю не зрівняється із солов’їною нашою мовою. Мову багато разів забороняли і намагалися знищити.

У Російській імперії , у Радянському Союзі відбувалися масові репресії проти української інтелігенції і україномовних письменників. Їхні твори заборонялися і знищувалися, а їх авторів – розстрілювали або відправляли до Сибіру. І все ж таки наша мова вижила.

З нами залишилися безсмертні твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та багатьох інших відомих і не дуже відомих письменників-українців. Ми пам’ятаємо про них і пишаємося ними.

Я працюю, щоб виховувати в собі високі моральні якості: чесність, порядність, любов до рідного краю. Насамперед мушу сказати, що бути українцем — це дуже відповідально, особливо перед майбутніми поколіннями.

Україна для мене — це моя Батьківщина, моя історія та мій народ. Це країна, яку я люблю та поважаю, і з якою я завжди буду пов’язана.

Моя суперсила в тому, я - українка! І це не перебільшення.

Слава Україні!