Валерій Григорович – людина з неймовірним оптимізмом та відкритою душею. Герой історії згадує, що його шокувала звістка про початок війни, але він усіляко намагався підтримати інших, допомагав евакуюватись у безпечне місце. Після одного з обстрілів він позбирав уламки у дворі, забив пошкоджені вікна свого будинку і поїхав до Запоріжжя.
.png "«Я спала в коридорі»")
%20(2).png "«Місяць я прожила в Харкові під обстрілами»")
.png "Імена")
