Це треба пережити... З першого дня, з десятої години ночі 11 липня 2014 року перший обстріл і вчорашній останній. Я всю війну нікуди не виїжджав. Потрапляв під обстріл.

У нас у будинку були легкі пошкодження, і нам за програмою їх замінили. У кого повністю міняють дахи, покриття, пластикові вікна та двері. У кого дуже розбите – там уже складали акти. У бік Курахового в більшої частини Мар’їнки людям допомагали з ремонтом. Представникам Місії я вивозив [інформацію], де зруйновані будинки, вони дивилися, зустрічалися з людьми.

У першу ніч війни (у нас тут вночі почалася війна) 11 липня у 2014 році в мене волосся на голові на сімдесят відсотків посивіло, голова за одну ніч стала майже білою. Обстріл був шість годині п’ятнадцять хвилин. Були і «Гради», і артилерія.

За одну ніч моє волосся стало білим

Коли прилетіли перші «Гради», я був у будинку в центрі Мар’їнки. Дружина біля мене, але вона то приїжджає, то виїжджає, зараз карантин і з минулого року вона вдома. Рідні роз’їхалися по всьому білому світу.

Побут, фінанси – це все дрібниці. Ви просто війни не знаєте. Нікому не зрозуміти, що таке безпека на війні, якщо цього не пережили. Яка може бути безпека на війні, якщо від лінії фронту в тил реактивні й важкі снаряди летять кілометрів на двадцять, а 5,45 мм патрон з кулею від лінії фронту летить кілометра на півтора, може навіть убити.

Від Фонду Ріната Ахметова ми отримували допомогу, він нам допомагав. Привозили продуктові набори. Люди, які сидять без сторонньої допомоги на мінімалку, їм важкувато стало, звичайно. Ці набори допомагали всім. Там і крупи були, і цукор, і консерви. Підтримка була непогана, я вважаю. Нам допомагають волонтери Червоного Хреста, норвежці. Чехи гроші давали, Німеччина тут будує будиночки. Шведи, австрійці, Папа Римський. На вугілля нам дають гроші вже три роки. Червоний Хрест на людину по 4 тисячі давав, із продуктами допомагає Норвегія. Безкоштовно нам ремонтують будинки. Починаючи з 2016 року давали будматеріали, а вже з 2018-го, здається, чи з 2017-го спочатку наші МНСники, а потім приїжджали на відрядження. У 2019-му і в 2020 році відмінно відремонтували наші будинки.

Я виходжу, і коли сонце або місяць вночі, видно Мар’їнку. Там, де відремонтували, шифер білий, на сонці або під місяцем усе блищить. Ніби аж сяє вся Мар’їнка. Приємно подивитися. Але війна ж не стихає. Половина Мар’їнки по всій лінії фронту стоїть невідремонтована. Там взагалі все розбите.