З початком війни з'явилась тривога, плаксивість, нервозність, страх за життя дитини та рідних. Постійні стреси та хвилювання через небезпеку стали частиною нашого життя.

Ми перебували вдома, коли о 4 ранку почули звуки вибухів поруч – почався обстріл міста.

Розповіли дитині про початок війни зранку і не відпустили до школи у 2 клас. Він дуже злякався.

Найстрашніше сталося опівночі, коли поруч розірвалася ракета та пошкодила наш будинок.

Щоб впоратися зі стресом, ми п'ємо снодійні та заспокійливі засоби.

Були проблеми з комунальними послугами – не було газу півроку, вимикали світло, доводилось готувати у дворі на дровах.