Війна відібрала у нас дім, справу всього життя, друзів... Найголовніше - щасливе дитинство. Не розумію, як люди підтримуюсь расіян, як не бачать правди…

З рідного міста виїжджали голи і босі. В окупації були без води, їжі. Приїхавши до Запоріжжя, не могли втримати сліз, коли побачили хліб на полицях. У Маріуполі кожен день був травмуючим. Діти ще з рік кричали увісні.