Лілія Заброцька — одна з активісток потужної волонтерської спільноти у селищі  Довбиш, що на Житомирщині. Пані Лілія займається волонтерською справою з 2014 року. Все почалося, коли перші хлопці з селища пішли на фронт. Усі сили громади спрямовані на підтримку армії. Один із найближчих до серця проєктів — допомога бригаді імені Івана Богуна. 

Серед загиблих на війні — один із двоюрідних братів Лілії. Інший – боронить країну. На пам’ятній дошці громади — 36 імен загиблих захисників. Пані Лілія  пам’ятає кожного. «Найстрашніше — коли такі молоді хлопці, а вже дивляться з фотографій», — каже вона.

У Лілії є мрія — зовсім проста. Щоб її діти та онуки повернулися з Польщі в Україну. Щоб не було сирен, прильотів, прощань. Щоб кожен жив гідно. Бо вона вірить: «Один Господь Бог може закінчити цю війну в одну хвилину». Але поки що вона тримає оборону тут — у тилу, який не менш важливий за фронт.