Я жила в Билбасівці все життя. У перший день війни дивилась новини - так і дізналась, що почалось вторгнення. З чоловіком сиділи під обстрілами в підвалі. Не було світла та води. Слава Богу, волонтери привозили гуманітарну допомогу. Найбільше мене шокувало, що війна досі триває. Чоловік не зміг пережити всі ці жахи: у нього стався інфаркт, він помер миттєво. Я залишилась одна. Відволікаюсь роботою на городі, бо постійно сумую за чоловіком. Дуже хочу, щоб закінчилась війна. Нехай настане мир та не гинуть люди.