4 жовтня 2022 року Микола Потишняк був на своїй фермі біля села Дудчани Херсонської області. Неподалік тривали бої між російськими військами та Збройними Силами України. Ворожа міна прилетіла біля ферми та вбила Миколу. Йому було 59 років.

Його тіло не могли забрати чотири дні

Дудчани перебували в російській окупації з 13 березня до 8 листопада 2022-го. Микола залишався на фермі, що біля села. Не хотів покидати своїх 260 овець.

«Тоді, коли Микола загинув, ця територія була у сірій зоні, – розповіла Людмила Потишняк, дружина. – Його тіло не могли забрати чотири дні. Тривали сильні бої. Потім майор Нацгвардії дозволив. Забрали, поховали...»

Микола Потишняк народився у Дудчанах. 25 років разом із дружиною жив у Новій Каховці. Працював автокранівником на будівельних підприємствах. Згодом подружжя обробляло землю. Останні чотири роки вирощували худобу, зокрема овець.

«Немає ні Миколи Юрійовича, ні овець, ні ферми – все розбили. Всі плани, які були, поховані разом із ним», – сказала Людмила.

Після початку повномасштабного російського вторгнення Микола із дружиною передавали баранину людям, які виготовляли тушкованки для Збройних Сил України. Передавали й різноманітні овочі.

«Окупанти приїжджали до нього на ферму і ледь не вбили його ще раніше. Бо він з ними сварився. Вкрали у нас дуже багато. Приходили й забирали, що їм треба. Вони не церемонились», – пригадала період окупації Людмила.

Їхня з Миколою дочка тоді була вимушена тікати з Дудчан. Людмила каже: «Вона гарна, і вони її запримітили, тому тікала з трьома дітками, бо не знаю, що було б із нею».

Микола під час окупації майже весь час був на фермі. Додому приїздив тільки, щоби взяти харчі. Чоловік переживав за тварин, хвилювався, щоби окупанти не розікрали ферму.

«Він там усе зробив сам. Мав золоті руки. Міг відремонтувати машину, трактор, сівалку. Мав добру вдачу. Дуже багато друзів мав. Любив пригощати усіх морозивом, на свята – шампанське купував. Не жадібний був. Для мене він був найкращим», – сказала Людмила.

У Миколи Потишняка залишилися дружина, син, дочка і четверо онуків.

Тіло загиблого, поховане на старому кладовищі в селі, рідним уже понад рік не вдається ексгумувати та перепоховати.

Історія з instagram каналу Victims of russia.