Це було в позаминулому році. В Херсоні почалось, а потім до нас ближче і ближче почали стріляти. Вони на горі були, біля села. Росіяни неправильно роблять – по мирному населенню б'ють. Навіщо воно потрібно?
Страшно було, коли біля подвір'я їхала техніка. Сусіди у мене в підвалі ночували, в хаті сиділи. У нас дуже багато літало уламків. Сусідка до нас прийшла ночувати, бо потім як гепнуло, то вікна й двері повилітали. Тоді мені страшно не було, бо знав, звідки прилетить, а зараз гупають хто його знає звідки і куди.
Нас тут кочегарили добре: дахи позносило, оце тільки до розуму довели. Дуже вдячні, що допомагають – шифер дали. І сільська рада допомагала, загалом люди допомагають.
Давали гуманітарну допомогу з Нідерландів. Їсти було, ми не голодували. Усього вистачало: цукор був, мука - всього вистачало. Мені в серпні буде 63 роки, я не на пенсії. Зараз дають соціальну пенсію – дві тисячі, бо стажу у мене не вистачає. Що можна купить за такі гроші? Виживаємо потихеньку - дружина отримує трішки, я отримую.
Внучка і дочка в Миколаєві, вони там увесь час. Мати в Ізмаїлі у сестри була, бо в неї серце хворе, але зараз вдома. Ми з дружиною тут і були.
Війни починаються і закінчуються, але хочеться, щоб все швидше закінчилось. Хочу, щоб у майбутньому мирно жилось, щоб достаток був у дворі, людям робота. Я, хоч на пенсії, але ще б пішов та на якийсь трактор сів - попахати чи посіяти щось фермерові, трішки попрацювати. Як зазвичай грошей не вистачає, десь би підзаробив, поки ноги носять. Я думаю, що все налагодиться, буде все нормально.
