Борис виживав у Маріуполі разом із дружиною, донькою та двома онучками. Із 2 березня по 4 квітня був у підвалі. Чоловік обмежений у русі. Тому вся надія була на дружину та доньку. 

"Прокинувся серед ночі. Гул літака. Страшний вибух. Сусід бачив, як на дитячий садочок кинули авіабомбу. Це був жах. Я зрозумів, що нам звідти живими не вийти", - розповідає житель Маріуполя Борис. 

Але 4 квітня родина вирішила виходити з міста. Це був 40-й день повномасштабного вторгнення. 

"Я не уявляю, як мене дружина та донька на цій колясці довезли. Велика кількість трупів, зокрема, "денееровців". Один з військових наставив на доньку автомат. Почався обстріл. Дружина встигла впасти. Я на колясці. Пригнувся. Наді мною летіли снаряди", - розповідає Борис.