Перший день війни я зустріла в Краматорську. Разом з дитиною місяць сиділа у підвалі без світла. Потім у місто почали приїжджати переселенці. 

Зі мною живе моя мама - їй 78 років і вона хворіє на онкологію, і це ще більше ускладнює ситуацію. 

Потрібні ліки, і зараз усе доводиться купувати за свій рахунок. Це дуже тяжко.

Спочатку я виїжджала сама. Шукала, куди можна поселитися. Два місяці довелося бігати по різних місцях у пошуках житла. Потім вивезла маму та маленьку дитину.

Наразі я не працюю. Не знаю, коли і як закінчиться війна, адже вона триває вже дуже довго. Але я вірю, що вона закінчиться, настане наша перемога, і ми будемо жити краще.