Я вивезла Карину з Єнакієвого ще 2014 року, коли через обстріли в неї почастішали напади епілепсії. Одного разу вона навіть опинилася в реанімації після нападу.

Вона не могла мені сказати нічого, просто лежала, а я тільки молилася, щоб моя дитина встала.

Сім років тому в Карини знайшли кілька страшних хвороб. Без таблеток не минало й дня. Особливо страшно було в Єнакієвому, коли були обстріли. Я з чотирма дітьми тиждень просиділа в підвалі. У нас не було грошей на ліки – й у мене здали нерви. Дивитися на те, як мої діти мучаться, я не змогла.

Я зібралася з силами, сказала собі, що я зможу – і змогла. Я їх повезла геть. Ми приїхали до Бахмута, оселилися в чужому домі. Але зараз ми мріємо не про достаток, а про здоров'я для Карини. Завдяки лікам від Фонду Ріната Ахметова її стан покращився. Вона може повернутися до школи, а поки займається вдома за індивідуальною програмою.