У вересні я забрала 87-річну сестру з Миколаєва з-під бомбардувань, вивезла до себе в Світловодськ. Вона в мене була вісім місяців, бо доньки від неї відмовлялися: одна десь в Росію завіялася, а інша була в Німеччині. Сестра після двох інсультів, я сама – з ішемічною хворобою, мені 64 роки. Хвора людина доглядає хвору.

Звичайно, важко матеріально - на ліки хто знає скільки йде грошей, за квартиру платити дорого, а пенсії ми малі отримуємо. Дякую, що від Фонду Ріната Ахметова отримували продукти. А ще нам то ковдри давали, то памперси - дай бог їм здоров’я. А ліків скільки треба - після інсульту потрібно підтримувати людину. Та я й сама лежала в кардіології два тижні, то медсестра тут поруч ходила міняла сестрі памперси. 

І моїх, і чоловікових багато родичів в Росії - вони ж там зомбовані так, що ми майже ні з ким не спілкуємося. Вони мелють хтозна що - воно в голові у нас не вкладається.

Я думаю, що наші хлопці сильні, тому надіємося, що можливо вже на осінь вони знищать цю кацапську недолугість, і всіх кацапів виженуть з нашої землі.