Всю окупацію я прожила з чоловіком вдома. Росіяни коїли, що хотіли. Я не знала, що робити. Я не виходила з дому. По селу намагалася не пересуватись, аби не зустрічатись з росіянами. Ліками і продуктами люди допомагали один одному. Після визволення села, я виїхала до Кривого Рогу, бо обстріли у селі продовжуються.
Я сподівалась, що скоро повернусь додому, але так не сталось.
Я мрію тільки про перемогу та повернення наших територій. Хочу, щоб всі жили в мирі.
