Я прокинулась від вибухів - був обстріл аеродрома. Було дуже страшно. Мене шокувало, що гинуть мирні люди, що такий жах прийшов у нашу країну.
Після обстрілу вокзалу, коли загинуло багато людей, я вирішила виїжджати.
Їхали дуже довго, бо евакуювалось багато людей. Найскладнішим для мене був пошук житла на новому місці у Полтаві. Взагалі пристосування до нових обставин – це дуже тяжко. На щастя, нас підтримували волонтери та допомагали їжею і одягом. Зараз я навчаюсь новій професії, сподіваюсь, що знайду роботу. Я вірю, що війна скоро закінчиться і люди зможуть все почати спочатку.
