Історії, які ви нам довірили
42-річний Володимир Помєщіков загинув у Маріуполі 27 березня.
Того дня чоловік вийшов надвір зі свого помешкання, щоби набрати дров і прикрити чимось вікна, в яких через обстріли повибивало шибки.
«Коли він пішов на вулицю, почало стріляти. Ми подумали, що Володя встиг сховатися у підвал, й самі не виходили. Чекали його аж до ранку. А потім я вийшла на вулицю і побачила, що син лежить. Його поранило у голову», – сказала Ніна Помєщікова, мама загиблого.
П’ять днів через постійні обстріли жінка не могла поховати сина – Володимир лежав просто під вікнами дому. Згодом його поховали у дворі багатоповерхівки.
До повномасштабної війни росії проти України Володимир працював у Маріупольському морському торговому порту. Був одруженим, виховував двох синів: 8-річного Георгія і 14-річного Михайла.
15 квітня діти, дружина та мама загиблого змогли виїхати з Маріуполя до Львова. Із будинку на проспекті Перемоги, де вони мешкали, майже нічого не залишилося.
Історія з instagram каналу Victims of russia.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
