Васильчук Максим, Т-12 група, 1 курс, Рівненський автотранспортний фаховий коледж 

Вчитель, що надихнув на написання — Романуха Тетяна Дмитрівна

Конкурс есе «1000 днів війни. Мій шлях»

Гаряча фаза конфлікту між Україною та Росією розпочалася вранці 24 лютого 2022 року. Російські війська почали ракетно-артелерійський обстріл військових баз і мирнихміст нашої держави. З тієї миті багато чого змінилося в житті звичайних українців. Напрямок основних сухопутних ударів був зосереджений на райони Києва, Чернігова, Житомира, Сум. Не очікуючи суттєвого опору, противник зазнав неймовірних втрат завдяки добре організованій обороні наших міст. Росіяни були змушені відвести війська від центральних районів нашої країни і зосередитися на півдні та на сході.

В той час я був учнем сьомого класу. Спочатку я дізнався, що на навчання ніхто не вийде. Перші два тижні ми не вчилися навіть дистанційно. Постійно лунали повітряні тривоги і доводилося ходити в сховище. Під час атаки на Донеччину були захоплені такі міста: Мелітополь, Маріуполь, Генічеськ, Нова Каховка, Херсон, здійснювався вогневий тиск на Харківщину. Велика кількість громадян України, які жили до того часу не на окупованих територіях, опинилися у великій біді. Якщо говорити про моє життя, то воно докорінно змінилося. Я відчував, що ця війна надовго, але не хотів в це вірити.

З 24 лютого 2022 року в ефірі з’явився марафон "єдині новини". Його почали показувати майже на всіх популярних телеканалах України. На мою думку, це не дуже добре, тому що нема ніякої користі від такої кількості однакових каналів, які транслюють, повторюючи безліч разів, одну й ту саму інформацію. Не краща ситуація і з інтернетом, в якому велика перенасиченість інформації та дезінформації. Це ще більше пригнічує моральний стан й негативно впливає на українців, які почали втрачати віру в подальший розвиток і можливість нормального життя, а без надії на щось добре багато що втрачає сенс.

В моєму місті (як і у всіх інших) почали вводити графіки відключення світла. В основному світло вимикали на 4 години. 

Інколи в інших будинках воно було, а в моєму ні.

Протягом двох з половиною років війни у владі відбулося багато різних змін, серед яких спостерігаємо і погані і хороші. Одна із них - це звільнення Валерія Залужного, Головнокомандувача Збройних Сил України, та призначення на його місце Олександра Сирського .

Впродовж усього часу, що триває повномасштабна війна, в багатьох людей спостерігається виснаження, особливо це стосується військовослужбовців. Багато з них загинуло і їх точна кількість невідома. Десь з’явилась інформація, що нас лишилось близько 20млн. Як хочеться, щоб цей туман війни швидше розвіявся.

Села й міста, які ще недавно жили та процвітали в мирі, були вщент зруйновані, в них запанували біль, страждання, страх, зневіра у майбутньому. 

В містах багатоповерхові будинки зруйновані чи напівзруйновані. В селах від деяких хатин навіть фундаменту не залишилося, лише руїни.

Але кожен день йде боротьба за життя, свободу, незалежність та право існувати.

Не вийде порахувати шкоду, яку заподіяли окупаційні війська Росії, бо таку кількість проблем і руйнувань, яку вони принесли на нашу територію буде дуже важко відновити. 

В цей важкий час кожен українець наповнений болем та злістю до російської влади та народу. Це час, коли світ бачить непохитну рішучість українського народу, який не здається, а йде до перемоги.