«Я того дня під обстріл потрапила і документи загубила»

Жителька Вільхового переїхала до селища лише за три роки до війни. Жінка влаштовувала побут на новому місці, коли у повітрі почали свистіти снаряди. Щоб сховатися від мін та уламків, сім'я з дітьми бігала до сусідського льоху. Єдине, чого не вистачає Яні зараз — стабільна робота та гідний заробіток, щоб забезпечувати необхідних дітей.

До 2011 року я жила в Криму, а коли переїхала, то і живу у Вільховому з чоловіком та донькою, а син зараз у Криму у бабусі з дідусем живе.

2 червня 2014 року ми на поля мали їхати, а в нас якраз стріляти почали. Я того дня під обстріл потрапила та документи загубила, потім довелося відновлювати. Бувало, що в льоху в сусідки сиділи годину-дві. Їсти в той час на багатті готували. Чоловік втратив роботу. У нього й трудова лишилась у Луганську, а тепер і оформити нічого не можемо.

Стрілянина закінчилася, спати хоч спокійно лягаємо, але без роботи погано.

Мрію, щоб мир був, щоб налагодилося все.