У мене була квартира та будинок. Життя було чудовим, мене все влаштовувало. Коли почалась війна, я сиділа вдома і боялася кожного звуку. Було страшно навіть виходити на балкон. Я не могла в це повірити. Думала, прокинусь і нічого не буде. 

Магазини та аптеки закрилися, нічого купити не можна було. Люди почали виїжджати.

Я залишалась у місті два роки. Під час обстрілів я стояла в коридорі з документами та чекала, коли все закінчиться. Потім почали прилітати снаряди. 

Я виїхала з міста, залишивши дім і речі. Залишилась без нічого. Не знаю, як буду доживати життя. Хочу жити в спокійній Україні.