Я на пенсії. Проживала в Оріхові, а коли почалася війна – поїхала до сина в Запоріжжя. Я вдова.

Ніколи не могла подумати, що може початися така велика війна, ще й із росіянами. Для мене це взагалі незрозуміло. Це й шокувало.

Важко було покинути дім, де я прожила все життя, і поїхати.

Мене син машиною вивіз. Я зібралася, він приїхав, ми завантажили речі та поїхали. Тут мені син допомагає, у мене є все, що потрібно. Але це все важко психологічно. Я й зараз постійно плачу. Додому дуже хочу.

Мені аби скоріше війна закінчилася. Не хочеться на старості літ жити не в себе вдома.