До війни Іван Петрович працював у Гуляйполі. Якось чоловік побачив, як серед ночі російський танк розстрілює житловий будинок, і після цього його родина вирішила виїхати. Герой історії ділиться, як вдавалося підтримувати діяльність школи-інтернату, поки дітей не відвезли в безпечне місце. Він зізнається, що зараз місто сильно зруйноване, але дуже чекає, коли зможе повернутися додому.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: