У Маріуполі були сильні обстріли. Було дуже страшно. Не було води, газу і світла, зник зв’язок. Місто жило під постійними вибухами.

Я виїхала з дітьми. Це було важке рішення, але залишатися далі було неможливо. Чоловік тоді залишався в місті. Разом із сестрою та дітьми ми виїхали в Запоріжжя. Я не знала, що з чоловіком, і весь цей час жила в страху та невідомості.

Згодом, у середині березня, коли почали виїжджати колони, чоловікові теж вдалося виїхати. Зараз ми живемо в Черкасах. Я чекаю миру і закінчення війни.