У мене два дорослих сина-інваліда дитинства із психологічними захворюваннями. Молодшому Євгену 31 рік, він майже нічого не бачить. Я не можу відійти від нього ні на крок, повинна весь час перебувати вдома, допомагати, доглядати за ним.

Я не отримую ні пенсії, ні соціальних виплат

Старший Станіслав раніше працював у магазині. Через бойові дії роботу втратив. Я сама не отримую ні пенсії, ні соціальних виплат. Наша сім’я виживає тільки завдяки гуманітарній допомозі.