Молода мама з новонародженою крихіткою виїхала на іншій бік країни, взявши з собою лише речі малюка

До всього, що зараз відбувається, у мене було цікаве і яскраве життя, багато друзів. Після початку війни багато моїх подруг і добрих знайомих покинули країну, деякі загинули. Сумую за попереднім життям: за улюбленою справою, своїми хобі: танцями, бігом, подорожами. Я була вагітна і народила дитину за два тижні до війни. І вдома ми були менше тижня, бо в мене дитина з інвалідністю. Загалом - здоровий хлопчик, але немає двох пальчиків.

У перший день війни я була вдома з новородженим сином. Під обстрілом я поїхала в РАГС забирати свідоцтво про народження дитини і свій паспорт.

Я пережила весь жах війни з маленькою дитиною: і як ми виїжджали з міста, і як вмирали мої близькі.

Переїхали ми у Луцьк. Тільки до Київа діставались шість з половиною годин. Я навіть ночувала на вокзалі. На новому місці адаптувалася лише через місяць, допоміг догляд за сином.

Ми з малюком отримували гуманітарну допомогу, бо виїхали майже без нічого – з собою були тільки речі малюка. Ми дуже вдячні людям в Луцьку і всім, хто нам допомагав, нашій державі. Ми повернулися після 9 травня до Києва, а зараз вже дома, в Чернігові.