Кажуть, час лікує, але чим більше минає часу, тим нам важче. 31 серпня 2016 року Щастя потрапило під сильний обстріл. Олександра встигла відправити сина разом із сусідами до підвалу і вискочила зустрічати свого чоловіка Павла. Біля під'їзду в неї влучив осколок. До тями вона не приходила, померла в лікарні на п'яту добу. Їй було всього 28 років.

Син Іллюша не пам'ятає цей день, свідомість блокує жахливі спогади, щоб захиститися від болю. Психологи кажуть, це травма війни.

За пів року до цього мій син, чоловік Олександри, був теж поранений. Він енергетик, постраждав від вибуху міни на Луганській ТЕС. У нього були осколкові поранення по всьому тілу, голови та ніг.

Я ще гадала: ну яке нещастя ще може з нами статися… Виявилося, таке.