Від початку війни Тетяна живе у постійній напрузі і не дозволяє собі розслабитися

О пів на третю  годину ночі 24 лютого я прокинулася від гулу літака, потім побачила повідомлення в соцмережах  про те, що почалася війна, а вже о п’ятій годині був оголошений воєнний стан.

Мене дуже пригнічувала втрата роботи на початку війни, невизначеність - як жити далі, і взагалі - що робити. Найбільше шокували новини про звірства в Ірпіні, Бучі. Приємно дивувала і зворушувала згуртованість мого народу.

Зараз я живу разом зі своєю сім’єю, у мене є робота, але готую себе до того, що, можливо, доведеться офісну роботу на фізичну працю. У мене до цього часу стоїть не розпакована тривожна валіза. Вона нагадує про початок війни і про те, що треба бути напоготові.