Після початку вторгнення Юлія ще деякий час лишалася у рідному селі Забуянні. Працювала у місцевому магазині, щоб люди мали змогу придбати необхідне, переховувалася під час атак з дітьми у погребі. Але після того, як у сусідньому селі Кодра вбило дитину, вагітна Юлія прийняла рішення виїжджати. Спочатку – до мами на Житомирщину, а потім – до Польщі.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді: