Свіржевський Мар'ян

26 група (ІІ курс), Чернівецький транспортний фаховий коледж

Вчителька, що надихнула на написання – Кравченко Ганна Олексіївна

Чому бути українцем – це моя суперсила?

Пишаюсь тим, що я – українець! Я можу це стверджувати, тому що бачив у житті різні перепони та негаразди, але тільки українці сильні духом! Мені доводилось бути за кордоном, і, бачачи, характер, спосіб життя і психологію іноземців, я розумію, що бути українцем - це круто!

Моя суперсила закладена у моїй звитяжній історії, у прадавніх традиціях і звичаях наших предків. Моя суперсила у солов’їній милозвучній мові, у народній глибинній пісні.

Я народився в Україні, це моя рідна земля! Моя Батьківщина живить мене своєю суперсилою, своєю енергією. Український народ у війні з агресором захищає свої національні інтереси, незалежність і територіальну цілісність. Я пишаюся тим, що українці не скорилися, незважаючи на те, що ворог сильний і підступний. Українці - незламна нація, яка показує усьому світові ціну свободи, патріотизму і героїзму.

Впевнений, що кожен громадянин країни може допомагати рідній неньці. Сьогодні, маємо багато людей, які хоч і не на фронті, але по-різному допомагають Батьківщині. Термін волонтерство зараз звучить дуже сильно і потужно. Артисти дають благодійні концерти, спортсмени виступають на підтримку України, віддають свої гонорари, заклади освіти збирають кошти на дрони тощо. Чернівецький транспортний фаховий коледж, де я зараз навчаюсь, також активно волонтерить. Студенти і викладачі долучаються до різноманітних зборів та акцій, наприклад, фонд допомоги дітям «Подаруй дитині життя», благодійні акції «Смілива гривня», «Зігрій солдата», «Лист солдату», допомога випускникам коледжу, які служать у лавах ЗСУ, для 33-го окремого інженерно-саперного батальйону, військової частини А4733 студенти, які закінчили навчання у 2023 році передали PROBOOK.

Мій батько, Свіржевський Андрій Миколайович, хоч і не підпадає під призов під час мобілізації, тому що моя родина багатодітна.

Добровільно записався до бригади будівельників у межах програми «Пліч-о-пліч» та допомагає мешканцям Херсонщини відновлювати та ремонтувати будинки.

Він розповідає, що будівельні бригади активно працюють, поки сприяють погодні умови, щоб мешканці постраждалих населених пунктів могли швидше повернутися у свої рідні домівки.

Я пишаюсь, що я українець-патріот, бо люблю свою Україну, відданий своєму народові. Зараз навчаюсь, а в майбутньому буду працювати для процвітання рідної країни. У мене ще недостатньо досвіду, належу до молодого покоління, але вже зараз розумію, що Батьківщина це наша мати, про яку також потрібно піклуватися. Пишучи есе, я мимоволі пригадав потужні слова видатного українського письменника Тараса Григоровича Шевченка:

Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть.

Слова Славетного Кобзаря сьогодні звучать як ніколи пророчо!