Я думала, що війна триватиме три дні. Після початку обстрілів ми з чоловіком залишались вдома. Найстрашнішим для мене був гул літака. Я лягала на ліжко й чекала на прильот. Снаряди літали у місті постійно. Я не знала, чи живі мої рідні, - це було дуже тяжко. 

П’ятнадцятого березня ми з чоловіком виїхали з Маріуполя, бо була колона з багатьох машин. Перетнули десятки блок-постів.

Зараз я живу в Черкаській області, моя мама з сестрою залишились в Маріуполі. Я дуже чекаю на перемогу. Сподіваюсь, що війна скоро закінчиться.