Історії, які ви нам довірили
«Я найбільше переживала за Маріуполь. Наші родичі з 5 березня не виходили на зв'язок»
переглядів: 562
До початку бойових дій Любов Чумаченко жила сама у Токмаку. Чоловік її помер, а діти жили у Запоріжжі. Коли до міста зайшли російські військові, то жінці зателефонували діти та сказали, щоб вона терміново збирала речі та приїжджала жити до них. На той час ще ходили рейсові автобуси, і вона встигла евакуюватися. Нині мешкає у дітей в обласному центрі. У Любові у Токмаку залишилося кілька подруг, які не виїхали із міста. Вони регулярно телефонують і обговорюють, що відбувається в окупованому населеному пункті.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Місце інтерв'ю:
Запоріжжя
Місце подій:
Токмак
Дата інтерв'ю:
04.05.2022
Категорія
Історії мирних
Спосіб запису
Аудіо
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
Інші історії
