Галина Іллівна пережила жахи обстрілів. Вибухи будили посеред ночі та змушували бігти у підвал. Снарядами часто розбивали труби і місцеві жителі залишалися без газу, світла та води.

Через регулярні обстріли з'явився режим – люди приблизно знали, коли стрілятимуть, і планували свої справи встигнути зробити до початку атаки. Був час, коли після першої години дня вулиці вимирали. Нині полегшало.

Люди втомилися від постійних руйнувань, які не встигають відновлювати. Вони хочуть нормального стабільного життя.