Наша сім'я із Маріуполя. У нас було комфортне житло, постійна робота, донька вчилась у школі, відвідувала багато секцій і гуртків, розвивала свої творчі задатки.

Війна змінила все: наше житло зруйноване - його просто немає, як і школи, до якої ходила наша дитина. З перших днів війни наше місто нещадно обстрілювали. Страшні важкі снаряди летіли і вибухали безперервно. Це був якийсь жах! Довгий час дитина була в підвалі разом із нами. Потім прийшла окупація. Нам пощастило евакуюватись, і виявилось, що все життя влізло у дві валізи...

Зараз ми живемо у Дніпрі. Головне - дитина відчуває себе в безпеці, у цьому їй допомагає вся наша родина. Але звук сирен у неї завжди викликає сильну тривогу.

Все своє життя ми спакували у дві валізи