Син пані Зої отримав повістку на другий день після вторгнення. Вже два з половиною роки служить у Покровську. Внук також був на передовій — Азов, Лиман, десять місяців безперервних бойових дій. За час, поки  служить онук, у нього народилися двоє дітей. Зоя Яремчук стала прабабусею — але бачить це щастя крізь тривогу очікування. 55 років вона співає в місцевому колективі «Котеляночка». Після смерті чоловіка рік не могла повернутися до співу. Та колектив став опорою: прийшла посидіти — залишилась, щоб триматися. На репетиції приїжджає електроскутером, навіть у негоду. Каже: у 73 вдома «сидіти день у день» — найважче.  Найголовніша мрія пані Зої  — дочекатися чоловіків з війни. Побачити, як зростають внуки й правнуки.