Маркович Олеся, вчитель КЗПО "Закарпатський обласний центр дитячої та юнацької творчості "ПАДІЮН"

Війна. Моя історія

Світ здригнувся. Перевернувся. Закружляв у калейдоскопі – і вона вже не розуміла, де верх, а де низ. Вихоплювала окремі епізоди – сумні і жахаючі; окремі обличчя – знайомі й не дуже. І навіть уже не намагалася укласти все в голові.

У стрічці вискакували довжелезні пости з мудрими словами й афористичним змістом, але все те видавалося їй пафосним, позбавленим живого зв’язку з життям.

У їх містечку з’явилися тисячі нових людей: переляканих, із застиглим жахом в очах – і зверхніх, на дорогих авто.

Вона кинулася допомагати першим і намагалася не помічати других. Вона плела сітки, мастила бутерброди, годувала, приймала на ночівлю – а подумки твердила: «Це лише трохи… Зовсім трохи…»

У тих, про кого читала в новинах, почали з’являтися обличчя знайомих людей: Володя… Сергій… Олег… Іван… І тоді вона почала молитися. Щодня. Щоранку. Молитва в неї була проста й коротка: не мудра й не афористична – а її власна. А за молитвою йшли імена. Володя… Володя… Сергій… Володя… Сергій… Іван… Володя… Сергій… Іван… Олег…

Молитва залишалася простою й короткою. А рядок з іменами ставав усе довшим. Вона думала про те, що хтось приносить значно більше користі для миру в країні, ніж вона. Але не знала, що б іще такого могла робити. Тому просто тихо щоранку молилася.

Одного дня перед обідом вона спохопилася, що мимохіть пропустила свою щоденну вранішню молитву. І відразу ж увірвався дзвінок – стривожена подруга, схлипуючи, говорила, що від учора не бачила свого сина «в мережі». Вона похолола, і навіть майнула безглузда думка: невже це через її забудькуватість?.. Сергій?.. «Господи! Сохрани! Обережи від усього лихого: і зовні, і зсередини!

Архангел Михаїл, перед Сергієм! Архангел Михаїл, позаду Сергія! Архангел Михаїл, справа від Сергія! Архангел Михаїл, зліва від Сергія! Архангел Михаїл, над Сергієм! Архангел Михаїл, під Сергієм! Оберігай, захищай і веди кожен його крок, кожен його рух! Архангел Михаїл, перед Володею! Архангел Михаїл, позаду Володі!... Архангел Михаїл, перед Іваном!.... Архангел Михаїл, перед…» Вона більше жодного разу не забуде!! Жодного разу не пропустить!! Тільки ХАЙ УСЕ БУДЕ ДОБРЕ!!!!

Виявляється, перебої у телефонному зв’язку, які так дратують і злять нас у мирні часи, – не завжди погано. Виявляється, почувши про них, можна з полегкістю зітхнути і сказати: «Слава Богу! Це були лише перебої у зв’язку…»